- за місцем проживання
- at the place of residence, domiciliary
Українсько-англійський юридичний словник.
за місцем проживання
Look at other dictionaries:
прописка — и, ж. 1) Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. || Позначка в паспорті або іншому документі про офіційну реєстрацію за місцем проживання. 2) жив. Те саме, що пропис 3) … Український тлумачний словник
подвійний — а, е. 1) Який складається з двох однорідних або подібних частин, предметів. Подвійне підборіддя. •• Подві/йне заплі/днення статевий процес у покритонасінних рослин. Подві/йні зо/рі пари зірок, що обертаються навколо спільного центру мас. 2) Який… … Український тлумачний словник
Шифрин, Эдуард Владимирович — Эдуард Владимирович Шифрин Дата рождения: 12 июля 1960(1960 07 12) (52 года) Место рождения: Днепропетровск Гражданство … Википедия
доміцильований — а, е. Дієприкм. до доміцилювати. •• Доміцильо/ваний ве/ксель вексель, який має застереження про те, що його належить оплатити третьою особою за місцем проживання платника або в іншому місці … Український тлумачний словник
земляцтво — а, с. 1) Об єднання земляків для взаємної допомоги. 2) розм. Належність до однієї області, регіону і т. ін. за народженням або місцем проживання. 3) збірн., розм. Земляки … Український тлумачний словник
прописуватися — уюся, уєшся, недок., прописа/тися, пишу/ся, пи/шешся, док. 1) Офіційно реєструватися за місцем проживання. 2) тільки недок. Пас. до прописувати 3), 4) … Український тлумачний словник
сусідство — а, с. 1) Близькість із ким небудь за місцем проживання. || Близькість із ким , чим небудь за місцезнаходженням. •• Жи/ти (бу/ти) в до/брому сусі/дстві мирно уживатися, співіснувати. У (в) сусі/дстві поруч, поблизу кого , чого небудь. 2) заст.… … Український тлумачний словник
свій — своя/, своє/, займ. присв. 1) Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє/, свого/, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою,… … Український тлумачний словник
чужий — а/, е/. 1) Належний комусь іншому, не власний, не свій. || Здобутий, зароблений не своєю працею, не своїми зусиллями. || у знач. ім. чуже/, жо/го, с. Те, що надбане іншим. || Який є продуктом мислення кого небудь іншого (про думки, ідеї, слова і… … Український тлумачний словник
